02.05.2013
Чистий четвер – четвер останнього тижня Великого посту – це день, із яким у східнослов’янському народному календарі пов’язана найбільша кількість обрядів профілактичного, очищувального та попереджувального характеру.
Страсний тиждень (останній тиждень Великого посту) в Україні називають Білим, тому що в цей період білять хати й прибирають усе, готуючись до Великодня.
Основні засоби очищення в обрядовості Чистого четверга – вода та вогонь. У Чистий четвер був поширений звичай обливатися або вмиватися водою, яку приносили із джерела до сходу сонця – “поки ворон дітей не купав”, щоб бути здоровими весь рік (воду після миття виливали на перехресні дороги).
Давній, поширений у багатьох народів світу звичай очищуватися водою перед відповідальними моментами життя, зберігся у всіх східнослов’янських народів. Без сумніву, здавна це було обмивання перед початком весняних польових робіт. Цьому обряду надавали велике магічне значення, тому здійснювали його до сходу сонця – час, який вважали найбільш сприятливим для магічних дій та замовлянь.
Основні засоби очищення в обрядовості Чистого четверга – вода та вогонь. У Чистий четвер був поширений звичай обливатися або вмиватися водою, яку приносили із джерела до сходу сонця – “поки ворон дітей не купав”, щоб бути здоровими весь рік (воду після миття виливали на перехресні дороги).
Давній, поширений у багатьох народів світу звичай очищуватися водою перед відповідальними моментами життя, зберігся у всіх східнослов’янських народів. Без сумніву, здавна це було обмивання перед початком весняних польових робіт. Цьому обряду надавали велике магічне значення, тому здійснювали його до сходу сонця – час, який вважали найбільш сприятливим для магічних дій та замовлянь.
В Україні, зокрема на Поліссі, основними обрядовими діями цього дня були обмивання тіла; купання в річці; прання білизни; прибирання будинку; миття та очищення предметів домашнього побуту (діжі, хлібної лопати тощо); у Чистий четвер також білили будинки та печі; вимітали двори; спалювали та викидали з двору сміття, спалювали старі речі.
Особливу очищувальну силу приписували освяченому вогню, принесеному додому з церкви після вечірньої служби – його необхідно було донести до свого житла, щоб він не згас. Вогонь страсної свічки, яким випалювали хрестики на стелі або над дверима, став засобом захисту від нечистої сили, очищення хатнього простору, забезпечення добробуту сім’ї. Свічку обов’язково зберігали в оселі та використовували для захисту від грози та грому, від нечистої сили, хвороб, для припинення пожежі.
Інформацію надала кандидат філологічних наук Марина Шарапа.
